продовжувати горіти

1) знаходитися, бути вдома, на місці

2) cл. бути у в'язниці; відбувати строк

3) бути, знаходитися при владі

4) прибути, прийти; прибувати ( про воду); досягати високого рівня

5) наставати (нaпp., про літо)

6) бути зібраним ( про врожай)

7) бути в моді

8) продовжувати горіти

9) бути, стояти на подачі ( у крикеті)

10) ( for) очікуватися в майбутньому

11) ( for) подавати заяву, претендувати на яку-небудь посаду; cпopт. бути включеним до списку учасників

12) (on) брати участь у чому-небудь, розділити що-небудь; бути обізнаним

13)

1) триматися усередині ( чого-небудь); не випускати, стримувати

2) залишати після уроків ( у школі)

3) стримувати ( почуття); не показувати ( хвилювання)

4) підтримувати ( вогонь); продовжувати горіти (про вогонь у каміні.)

5) ( with) підтримувати гарні стосунки з ким-небудь; не розходитися, узгоджуватися

1) знаходитися, бути вдома, на місці

2) cл. бути у в'язниці; відбувати строк

3) бути, знаходитися при владі

4) прибути, прийти; прибувати ( про воду); досягати високого рівня

5) наставати (нaпp., про літо)

6) бути зібраним ( про врожай)

7) бути в моді

8) продовжувати горіти

9) бути, стояти на подачі ( у крикеті)

10) ( for) очікуватися в майбутньому

11) ( for) подавати заяву, претендувати на яку-небудь посаду; cпopт. бути включеним до списку учасників

12) (on) брати участь у чому-небудь, розділити що-небудь; бути обізнаним

13)

1) триматися усередині ( чого-небудь); не випускати, стримувати

2) залишати після уроків ( у школі)

3) стримувати ( почуття); не показувати ( хвилювання)

4) підтримувати ( вогонь); продовжувати горіти (про вогонь у каміні.)

5) ( with) підтримувати гарні стосунки з ким-небудь; не розходитися, узгоджуватися

Мамардашвілі, Мераб Костянтинович (1930, Горі - 1990) - груз. філософ З. акінчив філософський ф-т Московського ун-ту (1954). Докт. філософських наук (1970), проф. (1972). Працював у Празі, Москві, Тбілісі; у 1968 - 1974 рр. - заст. головного редактора ж. "Вопросьі философии"; від 1974 р. - голови, наук, співр І. н-ту філософії Академії наук Грузії О. бґрунтовані М. філософські ідеї, зокрема про природу філософського мислення, у 60 - 70-х рр. торували шлях до відкритого світового філософського простору. Оскільки філософія, як вважав М., є мисленням мислення, то його власна філософія також не може бути окреслена як певне філософське вчення, адже вона є процесом філософування, становлення філософської індивідуальності (як призначення долі, що зароджується у таїні невідомого і завершується невідомим). Доля філософа - продовжувати порушувати питання, повсякчас мовчати або мислити вголос, щоб відкрити наскрізний, "великий час" і відчути у цю мить муку народження слова. Філософський акт розгортається на рівні рефлексії, раціо (від лат. ratio - мислення, розмірковування). У філософії, згідно з М., треба мислити, щоб існувати. Той стан, коли трапляється судження як єдина подія, котру неможливо помислити самому мислячому (бо він у цей час говорить), М. умовно називає "трансцендуванням" - виходом за свої власні межі З. а такої "ситуації" в акті свідомості збігаються два сенси буття: "стан" та "знання". Ставлячи запитання перед видатними філософами світу минулих часів, М. постає як самобутній історик філософії, для якого зв'язок між старим та новим знанням існує начебто поза знанням, на підставі рефлексивної дії Я. к майстер філософського слова М. зажив широкого визнання, читаючи курси лекцій у 70 - 80-х рр. XX ст. на психологічному ф-ті Московського ун-ту та в інших навчальних закладах.

[br]

Осн. тв.: "Форми і зміст мислення: До критики гегелівського вчення про форми пізнання" (1968); "Класичний і некласичний ідеали раціональності" (1984); "Як я розумію філософію" (1990).